Олександр Федорченко, 34 роки – підполковник 25-ї десантної бригади. Батько двох маленьких дітей.
Під час обстрілу Градами у Донецькій області був тяжко поранений. Поки Олександра везли до госпіталя він перестав дихати, його довелось підключити до апарату штучного дихання. Лікарям вдалось врятувати життя, але ногу прийшлось ампутувати.
«У нас понятия “трус” – нету. В воздушно-десантных войсках трусов нет. Честно говоря, все молодцы. Никто не бросал оружия, более того, бросались помогать тем ребятам, которые получили ранения. Даже меня, когда ногу оторвало, ребята, несмотря на обстрел с “Градов” затянули в укромное место, перевязали ногу.» – згадує Олександр.
Під час лікування у «Доброму браті» нам вдалось поставити Олександрові протез!